Минулого року, в серпні, Юлія Тимошенко виступила в парламенті, закликавши народних депутатів створити спеціальну слідчу комісію, яка б детально розібралася, чому під час війни видатки на лікування та реабілітацію наших поранених героїв і героїнь формуються за залишковим принципом.

Останньою краплею цинізму тоді було виділення на фінансування цензурованого владою «Єдиного марафону» близько 2 мільярдів гривень. Власний піар для так званих «слуг народу» був значно важливішим, аніж лікування поранених, які сміливо захищають Україну від російських загарбників.

«Я не можу зрозуміти байдужості, яка сьогодні панує в усіх владних кабінетах щодо того, як і в яких умовах лікують наших поранених, – говорила вона тоді. – Одним із ключових пріоритетів і завданням всіх, хто сьогодні при владі, має стати висококваліфікована, всеохопна медична допомога для наших героїв і героїнь».

З першого дня війни – не з 2022 року, а ще 2014-го – команда партії «Батьківщина», включно з її лідеркою Юлією Володимирівною, активно допомагала військовим шпиталям і пораненим солдатам. Возили все: від  елементарних медикаментів і медичного обладнання до будівельних матеріалів. Шляхи «батьківщинівців» пролягли не по зручних тилових дорогах, а по прифронтових зонах, де не всякий шпиталь взагалі можна позначати на карті. Подорожі охоплювали лікарні (і цивільні, і госпіталі) Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської областей. Всюди Юлія Тимошенко зустрічалась із лікарями, санітарами, медсестрами, спілкувалась із пораненими, досліджувала реальний стан справ по всьому довжелезному ланцюжку від фронту до тилу.

Кожен візит, кожна розмова, всі озвучені скарги від медиків і поранених колишня прем’єрка систематизувала у властивій їй формі – спочатку виокремлювала головні системні проблеми, а потім із командою розробила перелік невідкладних дій для покращення ситуації.

Замість критикувати владу, Тимошенко вчинила, як звикла. Вона запропонувала діяти. Спільно. Не шукати і не карати винних за можливі зловживання, а об’єднатися усім фракціям у спеціальну тимчасову комісію та разом посилити всі системи медичної галузі, які є першочерговими для військових. Уже за перші три місяці вона домоглася перегляду бюджету і значного збільшення видатків на лікування поранених і особливо, на протезування – адже багато хто, ризикуючи своїм життям на фронті, лишився без рук або ніг. Але то був лише початок роботи.

ТСК під головуванням Юлії Тимошенко напрацювала цілу «дорожню карту» невідкладних дій, які охоплювали всю сферу – від фінансування галузі в цілому до харчування окремо узятого солдата. Всі державні органи, які відповідали за це, отримали від неї низку запитів, тож чиновники були змушені нарешті дати чесні відповіді, а не відбуватись байдужими відписками.

Відтак була серйозна робота над змінами в законодавстві – лише в березні цього року було ухвалено спеціальний законопроєкт, який приписував запровадження стандартів НАТО в фронтовій медицині. Адже весь медичний інструментарій, всі медикаменти, аж до найпростіших турнікетів, не просто мають бути належної якості – їх використання має стати відлагодженим процесом від поля боя до шпиталю.

І нарешті, Юлія Тимошенко через механізми слідчої комісії здобула чергову перемогу – уряд видав спеціальну постанову, за якою поранені будуть харчуватись за стандартом НАТО у всіх лікарнях країни. Більше не буде разючих відмінностей між військовими шпиталями, де все було приведено до ладу, і цивільними, де досі траплялись кричущі неподобства.

Очоливши ТСК, лідерка «Батьківщини» поставила перед собою амбітну мету – зробити лікування поранених героїв ЗСУ максимально гідним і якісним, а також довести до владних кабінетів, що життя та здоров’я військових мають нарешті стати беззаперечними пріоритетами держави, бо від цього залежить саме її існування.

До речі, євроатлантичною інтеграцією і запровадженням стандартів НАТО Юлія Тимошенко займається з 2005 року, ще з часів свого першого урядування. Погодьтеся, така відданість і послідовність у діях невластива нинішньому політикуму.

Протягом уже чверті століття Юлія Тимошенко та її партія «Батьківщина» продовжують допомагати людям, захищають їхні права та відстоюють національні інтереси. А в часи війни – діють, без зайвих політичних амбіцій і піару.