Як людина, серцем і справами пов’язана з Одесою, відомий політичний і громадський діяч, а до того ж – меценат, колекціонер і художник, Михайло Поживанов не міг не відреагувати на обстріл росіянами Одеського національного художнього музею.
– Одеса стала для мене ще одним рідним містом, і рани на її тілі болять не менше, аніж зруйнований Маріуполь, – пише Михайло Поживанов. – А ще болить те, що ворог руйнує не лише будівлі – він зазіхає на нашу спадщину, на тих таки одеських художників, які творили у ХІХ-ХХ століттях, на письменників, зарахованих чомусь до плеяди російських митців. Зайве повторювати, що у нас триває війна не лише за території, а й за ідентичність. Хоча відстояти ми мусимо і те, і те – і нашу землю, і нашу культуру, і нашу пам’ять.
Про це я розмірковую у своїй авторській колонці на сайті LB (Лівий берег) у матеріалі «Одеса. Спадщина. Деколонізація». Сподіваюся, мої думки, емоції та висновки не залишать читачів байдужими.
