Волонтерство в Україні у час війни – одна з найважливіших складових опору ворогові та нашого поступу до перемоги. Здавалося б, держава має усіма своїми діями підтримувати цей рух. Однак, чи так воно насправді? Про це розмірковує відомий політичний та громадський діяч Михайло Поживанов.
– Служити ідеї не завдяки, а всупереч – справа непроста і виснажлива, – пише Михайло Поживанов. – Українські волонтери часто працюють всупереч намаганням держави їм у цьому завадити. А мали б йти плече до плеча до спільної перемоги. Але держава то порушує кримінальні справи проти волонтерів, то згадує, що не зняла з них податки. Я написав статтю, у якій проаналізував обидва випадки – коли волонтерам інкримінували «продаж гуманітарки», і коли Мінфін намагався отримати свою долю фіскальних відрахувань з грошей, зібраних благодійниками. Написав я цей матеріал аж ніяк не для того, щоб обурюватися діями влади. А для того, щоб актуалізувати потребу у новому законодавстві і захистити тих, хто долучається до захисту усіх нас. Тому запрошую до прочитання, поширення і обговорення.
Щоб прочитати статтю М. Поживанова «Кліщі для волонтерів: що і чому держава робить не так?» , переходьте за посиланням.
