Сьогодні Telegram перестав бути просто месенджером. Він перетворився на глобальну екосистему, яка глибоко інтегрувалася в життя українців: від волонтерської координації до головного джерела оперативних новин. Однак саме ця зручність і створює ілюзію безпеки, за якою ховається неконтрольований державою простір, зазначає на своїй сторінці у Facebook Дмитро Вербицький.
Відсутність ідентифікації та модерації перетворила платформу на інструмент для системної дестабілізації:
1. Інформаційний тероризм: Масове розповсюдження фейків та дезінформації без жодної відповідальності з боку авторів каналів.
2. Вербування та пропаганда: Прямий майданчик для ворожої пропаганди війни, пошуку коригувальників вогню та вербування громадян для деструктивної діяльності.
3. Кримінальний анклав: Платформа стала основним ринком для:
• торгівлі наркотичними та психотропними речовинами;
• нелегального обігу підакцизних товарів (алкоголь, тютюн);
• організації тіньового грального бізнесу.
4. Економічні збитки та безконтрольність: Величезні фінансові потоки проходять поза податковим полем та державним наглядом.
За словами Вербицького, у часи війни така «автономність» платформи — це пряма загроза виживанню нації. Незважаючи на перші кроки (заборона на службових пристроях), повне вирішення проблеми стримується трьома критичними факторами:
• Дилема швидкості: Суспільство звикло до отримання інформації в режимі реального часу.
• Технологічно-політичний вузол: Повне блокування — це надскладний процес, який потребує не лише технічних рішень, а й балансування на межі свободи слова, щоб не дати ворогові приводу для звинувачень у цензурі.
• Відсутність екосистемної заміни: Наразі не існує альтернативного продукту, який би пропонував такий самий функціонал (медіа + месенджер + сервіси) в одному інтерфейсі.
«Близько 76% українців виступають проти повної заборони, але більшість підтримує посилення контролю над анонімними каналами. Telegram це цифрова «сіра зона» національної безпеки України», — зазначив Дмитро Вербицький.
