«Ми бачили цю ініціативу, уважно спостерігали за візитом президента України саме в Молдову, дуже цікава зустріч…. Ця ініціатива, вона офіційно називається Одеський трикутник. Що таке цей Одеський трикутник? Тобто, розбудовувати, додатково розширювати логістику саме через Молдову, тобто, ми йдемо — Одеський регіон, Молдова, і в порти Констанци», — сказала вона під час пресконференції на тему «Продовольча безпека в умовах російської агресії: трансформація логістичних ланцюгів і стратегічні альтернативи» у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.

Покровщук зазначила, що за сім місяців через Молдову вже перевезли 1,5 млн тонн вантажів, що на 35% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У межах «Одеського трикутника» сторони також планують нарощувати ці обсяги щонайменше на 10%. Крім того, розвиток маршруту має довгострокове значення.

«Тобто, маршрут же молдовський не закриється. Він буде, якщо він розбудовується, він і залишається на потім», — пояснила вона.

Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко наголосив, що країни Чорноморського регіону потрібно максимально долучати до подібних ініціатив.

«Подібні проєкти потрібно масштабувати не тільки на Молдову, Румунію, Туреччину, але й максимально долучати усі країни Чорноморського регіону і все, що йде по бажаним нам шляхам логістики, не тільки в Європу, але й на Близький Схід, країни Південного Кавказу, тому числі і так далі», — сказав він.

Під час пресконференції доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, керівник Центру економічних і соціальних досліджень Ярослав Жаліло зауважив, що альтернативна логістика потребує державної програми підтримки.

«У нас сьогодні є державна програма, до речі, по заохоченню придбання обладнання українського виробництва. Це в рамках оцього загалом, там де кешбек, і там є і таке. Просто вона дуже маленька, за обсягом її треба розгортати», — сказав він.

Водночас, військово-політичний оглядач Денис Попович, говорячи про можливості захисту української логістики, скептично оцінює можливість забезпечення приватного бізнесу власними комплексами протиповітряної оборони через складність їх обслуговування, підготовки персоналу, закупівлі боєкомплекту та ремонту.

«Коли ми маємо проблеми з закупівлею комплексів ППО для державних потреб, то можете собі уявити, наскільки квестово буде для приватного підприємця… цю історію пробувати для себе», — зазначив він.

За його словами, для роботи з такими комплексами потрібна тривала підготовка, а також фахівці, боєприпаси й ремонтні потужності. «Тобто, де купувати ці комплекси, де купувати боєкомплект, де брати спеціалістів для того, щоб вони його обслуговували,» — пояснив Попович.