Сьогодні ім’я Петра Карлангача добре відоме у світі юнацької вільної боротьби. Попри свій молодий вік, він уже є чемпіоном України, кандидатом у майстри спорту України, переможцем міжнародних турнірів та бронзовим призером чемпіонату Європи.
Сила, дух і повага — саме так Іван Карлангач, батько юного спортсмена, характеризує свого сина. За цими трьома словами стоять роки наполегливої праці, тисячі тренувань, сотні турнірів та велика мрія — одного дня піднятися на найвищу сходинку олімпійського п’єдесталу.
Шлях до великого спорту розпочався у 2018 році, коли Петрові ще не виповнилося семи років. А любов до боротьби у хлопця з’явилася ще задовго до першого тренування.
— Ми — болгари за національністю, а для болгар вільна боротьба є одним із найшанованіших видів спорту, — згадує батько спортсмена. — До цього Петро займався плаванням, але щоразу дорогою з дитячого садка бачив спортивний зал із зображеннями борців і постійно запитував, коли ж, нарешті, почне тренуватися сам.
Перші кроки на килимі Петро зробив у спортивному залі боротьби ліцею «Гармонія». Уже тоді тренери помітили у хлопця сильний характер, працьовитість та бажання перемагати. А перші змагання відбулися лише через два місяці після початку занять і одразу принесли срібну нагороду.
Першим тренером юного спортсмена був Степан Кіндратович Шишман. Згодом хлопець продовжив підготовку у спортивному клубі «Мангуст» під керівництвом Віталія Івановича Петкова, а від початку пандемії COVID-19 перейшов до Одеської школи боротьби, де й нині тренується під керівництвом Івана Івановича Петкова, старшого тренера Одеської області серед дорослих спортсменів.
Родина Карлангачів переконана: кожен із наставників зробив свій важливий внесок у розвиток борця.
— Безумовно, кожен тренер вклав частину своєї праці у спортивне становлення Петра. Але найдовший і найважливіший етап його кар’єри пов’язаний саме з Іваном Івановичем Петковим. Для нашого сина він не лише тренер, а й наставник, людина, яка завжди підтримає, дасть правильну пораду та допоможе знайти правильний шлях, — говорить батько спортсмена.
За роки наполегливих тренувань Петро досяг значних успіхів. Справжнім проривом став чемпіонат України серед спортсменів вікової категорії U13 у 2024 році, який проходив у Коломиї. У фінальному поєдинку одесит впевнено переміг свого суперника з рахунком 11:0 та виборов золоту нагороду. Саме після цього успіху спортсмену було присвоєне звання кандидата в майстри спорту України.
Не менш успішним став і 2025 рік. На чемпіонаті України серед спортсменів U15 у Хмельницькому Петро знову продемонстрував високий рівень підготовки та повернувся додому із золотою медаллю.
Вагомим досягненням у кар’єрі юного борця стала й участь у міжнародних турнірах. Перемоги на змаганнях у Естонії, Молдові, Іспанії, Німеччині, Болгарії та Туреччині підтвердили, що український спортсмен здатний гідно представляти свою країну на міжнародній арені.
Особливо пам’ятним для родини став Кубок Іспанії 2022 року. Тоді команда перебувала на навчально-тренувальних зборах за кордоном, і тренер запропонував взяти участь у престижному міжнародному турнірі.
— Для нас це були перші великі міжнародні змагання далеко від дому. Ми вирушили до Іспанії разом, і Петро зміг вибороти перше місце та привезти додому Кубок Іспанії. Цей момент ми згадуємо дуже часто, — розповідає Іван Карлангач.
Однак найбільш значущим успіхом останнього часу стала бронзова нагорода чемпіонату Європи серед спортсменів до 15 років, який у 2026 році проходив у болгарському Самокові. Саме там Петро Карлангач став бронзовим призером континентальної першості, вкотре підтвердивши свій високий клас та величезний потенціал.
За словами батька, досягнення спортсмена є результатом спільної роботи всієї родини. Мама контролює режим харчування і відпочинку, а батько супроводжує сина на тренуваннях, зборах та змаганнях.
Спорт навчив Петра дисципліні, відповідальності та вмінню долати труднощі. Саме ці якості допомагають йому поєднувати навчання та щоденні тренування, які іноді відбуваються двічі на день.
Особливу подяку родина Карлангачів висловлює також дядькові спортсмена Олександру Карлангачу та дідусеві Петру Карлангачу, які протягом усього спортивного шляху Петра були поруч, підтримували його морально, раділи кожній перемозі та допомагали долати труднощі. Їхня віра в юного борця, щирі поради та постійна підтримка стали важливою частиною його успіхів і спортивного становлення.
Окремі слова вдячності родина висловлює класному керівнику спортсмена — Ларисі Сергіївні Гореловській, яка підтримує хлопця не лише як учитель, а і як щира, небайдужа людина.
Попереду на Петра Карлангача чекають нові старти, нові виклики і нові перемоги. А головна мрія юного борця залишається незмінною — стати чемпіоном світу та олімпійським чемпіоном. І, спостерігаючи за його невпинним розвитком та досягненнями, можна впевнено сказати: ця мрія має всі шанси стати реальністю!
