Якби у 2010 році президентські вибори завершилися перемогою Юлії Тимошенко, подальший розвиток подій в Україні міг би піти зовсім іншим шляхом. Таку думку висловив кандидат філософських наук, політичний експерт Аналітичної групи «Левіафан» Валентин Гладких, коментуючи 16-ту річницю другого туру виборів 7 лютого 2010 року.
«Історія не знає умовного способу. Але вона вчить розуміти причинно-наслідкові зв’язки. Я схильний думати, що якби у 2010 році перемогла Юлія Тимошенко, подальша історія України могла б бути іншою», — наголосив Гладких.
За його словами, саме ті вибори стали однією з ключових точок біфуркації в новітній історії держави.
«7 лютого 2010 року — це дата, наслідки якої Україна відчуває досі. Тоді українці вкотре звернули не туди», — зазначив експерт.
Гладких нагадав, що за офіційними результатами Віктор Янукович отримав 48,95% голосів, а Юлія Тимошенко — 45,47%. Розрив становив близько 3,5%, або менше ніж 900 тисяч голосів.
«Фактично долю виборів вирішили так звані “противсіхи”. У другому турі їхня кількість зросла більш ніж удвічі й перевищила 4%. Це було наслідком цілеспрямованої інформаційної кампанії, яка розмила “помаранчеве” електоральне ядро та не дала йому консолідуватися навколо Тимошенко», — пояснив він.
Окремо експерт звернув увагу на роль тодішніх політичних еліт та зовнішнього впливу.
«Суспільству нав’язували тезу, що різниці між кандидатами немає. Формували негативний образ Тимошенко через міфи про “кабальні газові контракти” та нібито змову з антиукраїнськими силами. Це була частина технології, розробленої політтехнологами Партії регіонів», — вважає Гладких.
Він також наголосив, що численні скарги щодо порушень під час голосування і підрахунку голосів не були належним чином розглянуті, а за мінімального розриву навіть кожен бюлетень міг мати значення.
«Є далеко не нульова ймовірність фальсифікацій на користь Януковича. А обрання президента, який не мав абсолютної підтримки навіть серед тих, хто взяв участь у голосуванні, створило вакуум влади, який швидко почали заповнювати проросійські впливи», — підсумував Валентин Гладких.
