Рашисти зізнаються, що впритул розстрілюють українських жінок. Роблять це з особливим цинізмом, випускаючи по декілька куль навіть в бездиханні тіла своїх жертв.
СБУ перехоплює подібні розмови загарбників і документує їхні злочини – щоб у подальшому жоден винний не залишився безкарним.
Ось цей «герой», який був мобілізований росіянами з так званої «ЛНР», розповідає дружині про жорстоке вбивство його колегами українки: «…там баба лежит какая-то, …башка простреленная, лежит, дергается. В голове дырка… Позвали еще, он еще раз стрельнул, она еще лежит-дергается, он еще раз стрельнул… Все, говорю, ей пи*да».
Як з’ясувалося, єдиною провиною жінки було те, що «…у нее, типа, брат в «Азове», и она начала х*йню какую-то пороть».
Вояк нібито обурюється поведінкою своїх співслуживців, але жодним чином не завадив цьому військовому злочину. Лише порадив хоч закопати вбиту.
