Фундаментом нашого святкового огляду стали гіпсові фігурки, створені Настею Мане. У їхніх обрисах безпомилково впізнається Олександр Ройтбурд — наш Саша, чия руда борода і пронизливий погляд десятиліттями були головним орієнтиром на культурній мапі міста. Настя підготувала «болванки», зберігши ту саму впізнавану форму, але надавши повне право голосу тим, хто взяв до рук пензлі.

До справи долучилися найталановитіші автори України, кожен із яких побачив у Саші щось своє. Хтось одягнув його в строгий фрак, хтось перетворив на кактусовий сад або циклопа, а хтось і зовсім поставив на маківку жіночу шпильку — винятково з поваги до концептуального мистецтва. Ці роботи — не просто сувеніри, а живий діалог колег, сповнений любові, пам’яті й того самого драйву, який Саша так цінував за життя.

Ми вирішили, що просто дивитися на ці шедеври — занадто серйозне заняття для Дня сміху. Тому до кожної фігурки ми додали художньо-поетичні буріме власного твору. Це наш спосіб «перекласти» візуальну мову художників рідною одеською —мовою рим, підколів і тостів, які колись лунали на кожних посиденьках у майстернях або в стінах Музею.

У цьому імпровізованому каталозі ви знайдете все: від сапфірових очей і гривневих каптанів до легендарного тосту «за присутніх тут дам», який тепер увічнено в гіпсі. Деякі автори пішли ще далі, буквально розібравши образ на частини, щоб зібрати з нього нову, абсолютно неймовірну реальність, де на животі вміщується вся географія Одеси від Дюка до Ланжерона.

Запрошуємо вас до нашого «Священного цирку»! Читайте, посміхайтеся і пам’ятайте: мистецтво в Одесі — це коли навіть після найгострішого жартівливого випаду хочеться обійнятися і підняти келих за те, щоб життя тривало у всій його строкатості. Зі святом, і нехай цей вернісаж додасть вам того самого «гранд-фасону», про який мріяв би кожен одеський піжон!

Сергій Ануфрієв

 

«Священний цирк», руда борода,

На рукавичку присіла біда.

Синій пупок, хитре око у нас,

Ось вам, панове, концепт на заказ!

Леонід Багрій

Ось Ройтбурда болванка, а Багрій виростив кактусовий сад.

Не чіпай, бо скажеш «Ой-вей», і Багрій буде не рад!

В Одесі в галереї стався конфуз,

На одному — борода, на іншому — кактусів груз.

Біломлінська

У Біломлінської — око-сапфір,

Вся у стразах, немов на турнір.

У горлі бант, на бороді карат —

Це не фігурка, а авангард!

Ігор Божко

У Божка дідусь у клумбу нарядився,

Хитро посміхнувся, в комірець забився.

Сховав пузо в зелень, бороду пом’яв —

Головним партизаном у галереї став!

Бондаренко

У дві гривні обгорнувся, знак питання замість віч:

Бондаренко, хто приніс нам цю таку шикарну річ?

Ярослав зорить з каптана, мружить княжий профіль-фас:

Це вам чистий арт-гешефт, щоб я так жив хоча би раз!

Матвій Вайсберг

Вайсберг видав дяді строгий чорний фрак,

Та з обличчям в поца шось конкретно не так.

Два сині ґудзики, жабо наперевіс:

«Ой, мамочко, за шо я в цей арт-проєкт поліз?!»

Ігор Гусєв

Будь-який банкет у Саші з цієї фрази тріщав по швам,

І Гусєв цей найкращий тост увічнив гідно нам.

Шоб навіть гіпс не зраджував класичним цим словам:

«Я хочу випити цей келих за присутніх тут дам!»

Дмитро Ерліх

Ерліх Ройтбурда фасад перетворив на суцільний квадрат,

Шоб ніхто не зурочив Сашу, сам Малевич був би рад!

Сховав лик у глуху тінь, лиш залишивши бороду,

Шоб інкогніто гуляти по рідному городу!

Кириліна

У Кириліної Ройтбурд упав у кольоровий компот,

Зафарбувало палітрою і бороду, і рот.

Стоїть тепер у плямах, мов казковий піжон,

Шоб я так жив красиво, оце так гранд-фасон!

Ліза Книга

Ліза туфельку рожеву підняла аж на чоло,

Щоб такого епатажу в галереї не було.

А на пузі цілий портик — чи то Храм, чи то Музей,

Саша, скинь каблук скоріше, не бентеж своїх гостей!

Настя Мане

Настя Саші приліпила чи то хобот, чи то нос,

У золотій короні дядя тут рішає свій вопрос.

Шкірить зуби із зефіру, комір — суцільний неон,

Сотбіс забере з руками цей одеський еталон!

Денис Недолуженко

У Недолуженка Саша раптом став циклопом,

Шоб бачити шедеври одним величним оком.

Розписаний каптан, на шиї бахрома,

Від цього гіпнозу зійде весь світ з ума!

Новак

У Новака в окулярах — шоб краще бачити арт-прогрес,

А на животі — вся географія, весь блиск і стрес!

Там Дюк стоїть, а під ногами — пляж, Ланжерон, шари…

Такого Сашу не видали до цієї ось пори!

Рахіна

Рахіна взяла пилку, влаштувала Саші повний шах і мат,

Порубала його на шматки, як на Привозі сервелат!

Розклала шматки по клітинках, чисто гіпсовий салат,

Скажуть критики в Одесі: «Свіжий погляд, прям віват!»

Володимир Уманенко

Уманенко Саші на чолі вивів літеру «Р»,

Тепер він у мистецтві — як справжній прем’єр!

На пузо додав він розкішний гірчичний омлет,

Щоб кожен збагнув: це шедевр, а не просто портрет!

Одеса, з її неповторним гумором і солоним вітром свободи, завжди була і залишається невичерпним джерелом талантів, подарувавши світу таких художників-візіонерів, як Олександр Ройтбурд. Ця творча, життєствердна енергія міста не знає кордонів і не підвладна часу, а отже, Одеса продовжить надихати, дивувати і народжувати нові шедеври, як у серйозному мистецтві, так і в доброму першоквітневому жарті.

Настя Мане

«Дякую Володимиру Уманенко за підтримку та допомогу у втіленні проєкту «Познайом з Ройтбурдом», — Настя Мане.

 

Автор: Андрій Шептунов