17 років тому Олександр Рябець разом зі своїми друзями з Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова заснував юридичну компанію Legal Partner – «Юридичний партнер», не маючи майже нічого, окрім мрії про успішний бізнес з великим колективом, власним офісом та солідними клієнтами. Сьогодні можна впевнено говорити про беззаперечний успіх та здійснення намріяного: компанія має просторий офіс в центрі Одеси, молодих, але вже досвідчених та креативних працівників, і, звичайно, вагому клієнтську базу.
ЮК Legal Partner часто називають четвертою дитиною Олександра Рябця – батька трьох діток, і це цілком обгрунтовано. За роки існування компанія переживала стрімкі злети й болючі падіння, однак завдяки професіоналізму, вмінню не здаватись та добре орієнтуватися у сфері діяльності керуючий партнер зміг досягти омріяних цілей і вивести бізнес на гідний рівень.
Про все це ми поговорили з Олександром Рябцем.
– Олександре, ми знайомі з роботою вашої компанії досить давно, але ніколи не цікавились, з чого все почалось. Розкажіть, як народилася Legal Partner і якою вона була у перші роки?
– Почну з того, що працювати юристом я почав ще під час навчання в університеті і вже тоді набув чималого досвіду. На момент закінчення вишу встиг попрацювати третейським суддею, юрисконсультом достатньо великих компаній і начальником реєстраційного відділу однієї з фірм, що займалася продажем землі. На третьому курсі я вже мав людей у своєму підпорядкуванні та навіть власні візитні картки. На той час це було дуже круто!
У будь-якому випадку університет – це теоретичні знання, а досвід практичної роботи все одно більш цінний. Після закінчення ми з друзями вирішили відкрити юридичну компанію. Сіли утрьох, обговорили, взяли на старт гроші у батьків. Ми зняли офіс площею у 20 квадратних метрів за 300 доларів на місяць, і це були величезні гроші. Але ж як юридичній компанії бути без власного офісу? Взяли секретаря, бо ми ж директори…
Насправді, відкинувши жарти, було складно. Знайти клієнта, маючи лише юридичні знання, було майже неможливо. Разом з тим потрібно ж було вести фінансовий облік, про який постійно забували. Перший рік ми пропрацювали в мінус, і тільки на другий почали щось заробляти. Пам’ятаю, як до мене вперше прийшла на консультацію бабуся, і я заробив перші 30 гривень у власній компанії!
– Думаю, кожен, хто одного дня вирішує відкрити власний бізнес, стикається зі всіма цими проблемами… Які висновки зроблено і які б поради ви дали собі тодішньому?
– Перша порада – не здаватися у жодному разі. Я робив цю помилку декілька разів, бо двічі був готовий закрити компанію. Але завжди знаходилися причини продовжувати. Мотивувався книгами, історіями успішних людей. А ще я випрацював для себе звичку «розмовляти із собою 40-річним». Будучи молодим та недосвідченим у справах ведення бізнесу, я ніби ставив питання собі у майбутньому, і отримував на них відповіді. Це справді працювало. Тоді я переконався, що мозок сам формулює всі наші установки, мрії, цілі, а наші думки – матеріальні. Я мріяв про просторий офіс, велику кількість працівників, власне авто… Тепер це маю.
Втім, мріяти – це, звісно, добре, але цього замало. Треба працювати, ставити амбітні цілі і невпинно йти обраним шляхом.
– А чи є якісь статистичні дані за 17 років?
– На жаль, ми не маємо жодної статистики, бо CRM-системою користуватися ми почали нещодавно. Можу сказати лише, що ми маємо досить велику та вагому клієнтську базу, і це основний показник у формуванні загальної вартості компанії. Звичайно, колектив – не менш важлива цінність, але трафік дають саме клієнти, які довіряють нашому бренду. Ми відповідально ставимося до вибору клієнтів. Зрозуміло, що з крупним клієнтом завжди працювати вигідніше, однак для цього потрібні й неабиякі професійні навички. Ми спостерігаємо репутаційне зростання компанії, і тепер ціна помилки надто велика. Бо солідний клієнт не помічає, коли ти зробив щось добре, а от помилку – завжди.
До речі, бренд Legal Partner дуже підв’язаний під мене особисто. І це з одного боку добре, однак погано для масштабування. Сьогодні ми активно розвиваємо стратегію, завдяки якій зможемо продавати послуги без мене.
– Цікаво, а компанія з дня заснування має назву Legal Partner?
– Спочатку ми називались «Юридичний партнер», і, до речі, досі так є документально. Пізніше, коли стало модним робити англійські назви, ми вирішили не відставати від трендів. Довго думати не довелося: я зазирнув у наш статут і побачив, що ще в 2006 році ми прописали там назву англійською – Legal Partner.
– Окрім побудови успішної компанії ви часто ініціюєте створення соціальних проєктів. Зокрема, вами створена Спілка юристів Одеської області, рейтинг ефективності судів, курс для молодих юристів тощо. Відчуваєте потребу в цій роботі?
– Звичайно, у мене, як і у будь-якої людини з власною справою, є певні людські потреби. Часто я знаходжу себе у корисних для суспільства проєктах, які не дадуть мені прибуток. Головне в цьому – не гроші, а добра справа для людей. Як, до прикладу, наш останній великий проєкт – практичний курс для студентів-юристів. Він абсолютно безкоштовний, однак завдяки цьому я отримав трафік потенційних співробітників, які мають хист та бажання розвиватись. Зараз ми вже формуємо новий пакет курсу, бо отримали багато позитивних відгуків і зрозуміли, що це користується популярністю.
Я сам прихильник онлайн-курсів і впевнений, що там можна навчитись багато чому корисному. Цього року наш проєкт вдався набагато краще, ніж минулого, бо він уже був систематизований. Люди, що діяли чітко по інструкції, отримали вагомий досвід. Вони писали запити, розбирали справи, вивчали реальні документи, а не просто модель, як у нас часто буває.
– Сьогодні команда компанії не настільки чисельна, як це було раніше. З чим це пов’язано?
– Раніше у нас була зовсім інша форма структури. Окрім банкротства, у компаній бувають ще й внутрішні кризи. Перша криза настала тоді, коли я передав компанію в руки іншого директора, який зрештою не впорався з цією посадою. Тоді я зрозумів, що цього робити не варто, доки не буде сформована чітка структура. І ми почали будувати так звану партнерську систему, яка передбачає автономію кожного партнера. По суті, кожен веде свій міні-бізнес під одним брендом – Legal Partner. Ця модель навчила нас масштабуватись, і робити це доволі добре та швидко.
Свого часу в компанії було понад 25 людей. Ця модель класна, але вона перестала працювати на результат, коли далі рости вже було неможливо. Бюрократія та, можливо, надлишкова незалежність кожного почала гальмувати розвиток компанії. Саме тому я вирішив перебудувати будинок з фундаменту, що виявилося дуже складним процесом. Плануємо до весни навести лад всередині компанії і зробити всі необхідні кроки для подальшого масштабування і розвитку.
– Наскільки ми знаємо, вам вдається не лише наводити лад, а й відкривати нові філіали…
– Так уже склалося, що мені вдалося знайти базового клієнта у Кишиневі. Саме тому було прийнято рішення про створення повноцінного філіалу саме у цьому місті, бо я справді бачу в цьому потребу. По-перше, там зараз перебуває дуже багато українців, а по-друге, у нас схожі ментальності.
Ми вже маємо там офіс і працівників. Наразі налагоджуємо деякі юридичні моменти. Для початку набиратимемо людей, які працюватимуть над уже наявними нашими проєктами. Далі – це вже справа маркетингу: почнемо розвиватись, ставати впізнаваними і тоді клієнтів більшатиме. Бо навіть сьогодні статистика показує, що українці часто інвестують у нерухомість саме у Кишиневі.
До того ж філіал – це для нас старт міжнародного бізнесу. Головний офіс, звичайно, завжди буде в Одесі. Але я так само бачу майбутнє Legal Partner і на юридичному ринку Європи.
