Уже понад п’ять років Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області очолює Валерія Ляшенко-Щербакова. Вона прийшла на цю посаду з бізнесу, маючи за плечима багаторічний досвід керівництва великими фармацевтичними компаніями. Її рішення залишити приватний сектор і взяти на себе державну відповідальність співпало з часом змін у країні. І хоча їй дісталася робота у період найтяжчих викликів – пандемії, економічної кризи, війни, – саме ці обставини загартували її команду і змусили шукати нові підходи.

В інтерв’ю для журналу Валерія Ляшенко-Щербакова розповіла про те, як у перші дні війни в Одесі вдалося відновити роботу аптек, коли з 200 відкритими залишалися лише кілька десятків, як маленький колектив справляється з роботою, яку раніше виконувала  майже сотня людей і чому фармацевтів вона називає «економічною армією», а також про особисті мотиви й моральну витримку у важкі часи.

Шлях із бізнесу – в державну службу

– Насамперед, хочу запитати: чому ж після багатьох років у бізнесі Ви вирішили стати державним службовцем?

– Я прийшла на посаду у 2019 році. Тоді ще ніхто не міг уявити, з чим нам доведеться зіткнутися, адже це був лише початок пандемії коронавірусу. На мою долю випали, мабуть, одні з найсерйозніших випробувань у житті та кар’єрі: спочатку ковід, який перевіряв усіх нас на витривалість і стійкість, а згодом – повномасштабна війна, що змусила працювати в режимі постійної невизначеності та високої відповідальності.

До того я довгі роки працювала в бізнесі, очолюючи фармацевтичну компанію як генеральна директорка. Завдяки цьому мала можливість глибоко зрозуміти усі процеси, якими нині опікується наша служба. Я добре знаю їх зсередини і усвідомлюю, як вони впливають на життя людей та на систему охорони здоров’я загалом. Мабуть, настав момент, коли я відчула, що в бізнесі все вже досягло певного результату, а прагнення до нового й більш глобального було сильнішим за амбіції. Я хотіла робити щось, що змінює країну в цілому, а не лише окрему компанію.

2019 рік став переломним для держави , почався період глибинних змін, і я була впевнена, що можу застосувати свій досвід і бачення, щоб реформувати службу і зробити її більш ефективною та прозорою. Пройшовши конкурс у Києві, я прийняла цей виклик, і з того часу кожен день на посаді – це нові випробування та можливості робити щось важливе для людей.

Обов’язки служби: масштаб і пріоритети

– Які основні функції служби в регіоні?

– Наша область дуже велика та різноманітна, тому обсяг роботи значний. Ми здійснюємо контроль близько 2000 аптек і аптечних закладів, лікарень, санаторіїв, лабораторій та інших медичних установ. Насамперед, наша місія – гарантувати безпечність лікарських засобів та медичних виробів, які надходять на ринок України. Кожна пігулка, кожен медичний виріб, який потрапляє до рук людей, має бути безпечним та ефективним.

Крім цього, ми контролюємо компоненти крові та всі процеси, пов’язані з її обігом, а також ведемо нагляд за обігом наркотичних речовин, щоб запобігти їх незаконному використанню. Основна мета нашої роботи – безпека людей. Щодня ми проводимо перевірки, видаємо висновки, слідкуємо за якістю препаратів та запобігаємо фальсифікаціям. Це дуже кропітка і відповідальна робота, яка суворо регламентована законами. Водночас, часто доводиться застосовувати творчий підхід, адже реалії бувають складними, а ситуації – непередбачуваними. Важливо не лише виконувати правила, а й бачити ширшу картину, розуміти, як наша діяльність впливає на життя людей.

Важливе сьогодні питання безбар’єрності. Аптеки мають бути доступними для всіх: для людей з інвалідністю, для мам з візочками, для людей похилого віку. Це не лише питання зручності, а й безпеки та рівного доступу до медичних послуг. Щоб забезпечити такі стандарти, потрібно працювати в тісній співпраці з архітектурними бюро та місцевою владою. Вхідні групи, пандуси, розташування інформаційних стендів –  усе це має стати обов’язковим стандартом. Коли безбар’єрність стає нормою, ми створюємо систему, де кожна людина відчуває себе захищеною і має рівний доступ до необхідних медичних послуг.

Боротьба Держлікслужби за рівні можливості для всіх

Пандемія, війна і доступ до ліків

– Як служба працювала під час ковід-кризи, а потім – на початку повномасштабної  війни?

– Пандемія коронавірусу справді дуже вплинула на бізнес та медичну сферу загалом. Був введений мораторій на перевірки, багато підприємств змушені були тимчасово закритися або обмежити роботу. Здавалося, що обмеження поступово послаблюються і робота,  нарешті, може відновитися, але саме тоді почалася війна. Знову були запроваджені мораторії, перевірки відкладалися.

У таких кризових умовах я мала чітке бачення: критична інфраструктура – аптеки та постачання ліків – безпосередньо впливає на життя людей і не може залишатися під загальними обмеженнями. Мораторії справді допомагали бізнесу, але іноді призводили до того, що норми та правила порушувалися через незнання або поспіх. І саме тут важливо було поєднувати контроль із підтримкою: приходити, пояснювати, роз’яснювати, щоб кількість помилок зменшувалася. Наша мета була і залишається незмінною: одночасно допомагати і контролювати, щоб ліки дійшли до тих, хто їх потребує, без шкоди для пацієнтів.

– Як пройшли перші тижні повномасштабного вторгнення?

– Для Одеси це був неймовірно складний період. На самому початку повномасштабної війни з приблизно 200 аптек у місті працювало лише близько 30. Для міста з мільйонним населенням це була справжня катастрофа, особливо для людей, які потребували регулярних ліків: інсулінозалежних, онкохворих тощо.

Ми буквально їздили по домівках, збирали колег і пацієнтів, щоб відчинити аптеки, проводили бесіди, організовували роботу на місцях. Фармацевтична спільнота продемонструвала неймовірну відповідальність і відданість справі: за два тижні кількість відкритих аптек значно зросла.

Сьогодні в нашій області працює близько 1900 аптек та аптечних пунктів. Дефіциту лікарських засобів або медичних виробів немає, аптеки працюють практично до комендантської години. Це результат спільної злагодженої праці служби, бізнесу та правоохоронних органів. Від усвідомлення цього я відчуваю щире задоволення. Ця робота показує, що навіть у найважчі часи можливо налагодити організовану допомогу людям, якщо є відповідальність, координація і бажання діяти на благо суспільства.

Нарада з мером міста Одеса та представниками бізнесу

– Скільки людей у службі сьогодні і як ви справляєтесь із навантаженням?

– Колись у службі була велика команда: я пам’ятаю колектив із 78 людей. Сьогодні нас лише 24 особи, і саме такою невеликою групою однодумців ми справляємось. У нас практично немає вихідних і святкових днів – працюємо допізна, іноді й у суботу та неділю. Зазвичай починаємо з 8-ї ранку, але мій робочий день ніколи не закінчується раніше 20-22 години, головне – встигнути додому до комендантської години. Розумію, що це велике навантаження, але команда працює з максимальною віддачею.

Спільна нарада з Департаментом охорони здоров’я Одеської міської ради

Спільна нарада з очільниками медичних закладів та Департаментом охорони здоров’я Одещини

Нарада з представниками та очільником Одеської ОВА

Взаємодія з бізнесом: нова філософія служби

– Ви говорили, що змінили підхід до роботи з бізнесом. Як це виглядає на практиці?

– Коли я прийшла на посаду, я зібрала колектив і окреслила своє бачення майбутньої служби. Ми свідомо змінили риторику і підхід: замість «ви повинні» ми почали ставити питання «чим можемо допомогти?». І хоча це, можливо, звучить просто, але насправді кардинально змінило відносини з бізнесом. Бізнес почав повертатися до нас лицем: люди зверталися за порадами навіть з питань, що формально не входили до нашої юрисдикції, і досі роблять це з довірою.

Ми організовуємо регулярні семінари, вебінари та круглі столи. Кожну нову норму, постанову чи зміну в ліцензійних умовах ми ретельно розтлумачуємо, аби люди знали, як діяти у новому правовому полі. Лише після цього ми вимагаємо дотримання правил. Такий підхід показав свою ефективність: замість конфронтації ми будуємо діалог, замість штрафів – навчання та взаєморозуміння.

– Які ще практичні ініціативи ви впроваджували?

– Ми провели системну роботу з виявлення та ліквідації незаконних аптечних закладів, особливо у курортних зонах, таких як Затока чи Сергіївка. Там продавали медикаменти з тимчасових контейнерів без холодильників, кондиціонерів та нормальної каналізації – це було не лише безвідповідально, а й небезпечно для людей. Ми не могли закривати на це очі і діяли рішуче.

Також ми посилили контроль за продажем рецептурних препаратів. Боротьба з їхнім  незаконним обігом, особливо серед молоді, була і залишається одним із наших пріоритетів. Звичайно, ці рішення іноді були болючими для бізнесу, але вони необхідні для захисту здоров’я громади. Важливо, що навіть у складних ситуаціях ми намагаємося поєднувати контроль із просвітницькою роботою: пояснювати, навчати і підтримувати –  тоді результат стає сталим.

Співпраця Держлікслужби з університетами Одеси

Кадрові проблеми: фармацевти, освіта та служба

– Ви назвали дефіцит фармацевтів однією з найгостріших проблем сфери. Які причини і як із цим боротися?

– Тут є цілий комплекс факторів, які разом створили критичну ситуацію. По-перше, пандемія COVID-19 дуже вплинула на якість освіти. Тривале дистанційне навчання означало відсутність повноцінного практичного процесу – студенти не мали змоги відпрацьовувати навички безпосередньо у лабораторіях та аптеках, і деякі просто вчилися поверхово, без глибокого занурення в професію.

По-друге, війна наклала свій відбиток. Медичні працівники є військовозобов’язаними, і не всі готові ризикувати чи залишатися на звичних місцях роботи в умовах постійної небезпеки.

По-третє, високі вступні бали – 150 як прохідний поріг – відлякують багатьох потенційних студентів, які могли б стати фармацевтами. Як голова екзаменаційної комісії факультету фармації Одеського національного медичного університету я бачу цю проблему зсередини: серед студентів є багато обдарованих, мотивованих і відданих своїй справі, але є й такі, кому справді складно впоратися з вимогами.

Усі ці чинники разом призводять до браку кадрів: аптеки закриваються, бо просто немає  кому працювати. Тому надзвичайно важливо підвищувати престиж професії, робити її більш привабливою для молодих людей, забезпечувати підтримку тим, хто обирає цей шлях, і створювати умови для якісної практичної підготовки. Адже фармацевт – це не лише робота з ліками, це відповідальність за життя і здоров’я людей.

Сьогодні фармацевт – це не просто спеціаліст, який відпускає ліки. Це ще й психолог, людина, яка щодня стикається з емоційним навантаженням своїх клієнтів. В аптеці він постійно бачить людей у стресі, в паніці, тих, хто хвилюється за власне здоров’я чи здоров’я близьких. Саме тому професія фармацевта вимагає неймовірної витримки, емпатії та високого рівня комунікаційних навичок. Це дуже важка, відповідальна і водночас надзвичайно важлива робота, яку необхідно цінувати. Я завжди кажу, що провізори та фармацевти – це частина нашої «економічної армії», яка стоїть на передовій у захисті життя і здоров’я людей. Вони не просто дають ліки – вони підтримують пацієнта, допомагають зорієнтуватися у складному світі медичних препаратів і часто стають тим містком довіри, який необхідний між людьми та системою охорони здоров’я.

– А що ви думаєте про реформи державної служби та про те, що потрібно змінювати?

– На мою думку, державна служба на сьогодні недостатньо цінується: низькі зазплати при високій відповідальності демотивують кадри. Паралельно – неможливість виїзду за кордон. Є і соціальні питання: чомусь окремі категорії (наприклад, депутатки) можуть виїжджати, а жінки-держслужбовці – ні; навіть люди з інвалідністю часто не мають можливості виїхати для короткого перепочинку. Працювати роками в умовах обстрілів, як це відбувається в Одесі, – величезна психоемоційна напруга.

Через брак кадрів сьогодні важко говорити про масштабні реформи. Спершу потрібно вирішити ключове питання – стабілізувати кадрову ситуацію, підтримати людей, які залишаються і працюють у критичних умовах, забезпечити їм безпеку та мотивацію. Лише після цього можна переходити до структурних змін, які справді покращать ефективність державної служби і зроблять її більш сучасною та спроможною.

Фальсифікація, митниця, безбар’єрність

– Наскільки в області актуальне питання фальсифікованих ліків і яка роль взаємодії з митницею?

– На щастя, кількість випадків фальсифікованих ліків у нашій області поступово зменшується, але проблема все ще залишається. Тут надзвичайно важлива тісна взаємодія зі службами митного контролю. Часто нас не залучають до оглядів вантажів, а в самій митниці іноді бракує фахівців нашого рівня, які могли б ідентифікувати препарати і не допустити на ринок ліки, що не пройшли сертифікацію.

Я бачу величезну потребу в поглибленій співпраці: спільні огляди, навчання митних фахівців і чіткі протоколи обміну інформацією. Це дозволить суттєво зменшити ризики появи на ринку недоброякісних або підроблених препаратів і, врешті-решт, захистити здоров’я людей.

– Ви зазначали, що ліки з’являються у звичайних магазинах і на автозаправках. Яка політика служби щодо цього?

– Це тенденція, яку ми постійно фіксуємо, і вона є абсолютно неприпустимою. Аптеки –  це спеціально обладнані заклади з належними умовами зберігання ліків, контролем температури та кваліфікованим персоналом. Там забезпечується не лише правильне зберігання препаратів, а й компетентна консультація для споживачів.

Коли ж таблетки чи інші ліки з’являються на прилавках супермаркетів чи автозаправних станцій – це не лише порушення закону, а й серйозний фактор ризику для здоров’я людей. За таких умов ніхто не може гарантувати, що препарат зберігався правильно, не втратив ефективності або не став небезпечним.

Ми постійно здійснюємо моніторинг ринку і проводимо роз’яснювальну роботу серед бізнесу та населення. Порушення законодавства суворо караються у межах чинних норм. Для нас це питання не формальності, а безпеки людей, адже за кожною упаковкою ліків стоїть не просто назва, а здоров’я та життя пацієнтів.

Оригінальні препарати і їх замінники

– Чи безпечні замінники оригінальних ліків і як серед них орієнтуватись?

– Сьогодні на ринку представлена величезна кількість препаратів та їхніх замінників. У  деяких оригінальних ліків можуть бути компоненти, яких немає у замінниках, але багато сучасних аналогів нічим не поступаються оригіналам і при цьому значно доступніші за ціною.

Етика фармацевта полягає в тому, щоб пропонувати пацієнту повний спектр варіантів: від більш економних до преміальних, і при цьому чітко пояснювати різницю між ними. Важливо, щоб пацієнт міг робити власний усвідомлений вибір і розумів, чому той чи інший препарат підійде саме йому.

Водночас фармацевт ніколи не повинен самостійно рекомендувати ліки у складних випадках. У таких ситуаціях обов’язково потрібен рецепт та консультація лікаря, адже будь-яке необережне рішення може нашкодити здоров’ю пацієнта.

Ціни на ліки: механізми та міфи

– У медіа часто говорять про високі ціни на ліки і про укази на зниження. Яка реальна ситуація в регіоні?

– Це насправді дуже делікатне питання. Громадяни зазвичай бачать лише кінцеву ланку –  аптеки, але варто розуміти, що аптека не виробляє ліки, а лише реалізує їх у межах встановлених правил. Законом визначена максимально допустима аптечна націнка – 25%. У разі перевищення цього порогу передбачені серйозні санкції, аж до позбавлення ліцензії.

У наших аптеках типова націнка коливається в межах 3-8%, іноді сягає максимум 14%. Ми проводимо постійний та жорсткий моніторинг цін і поки що не бачимо системних порушень чи необґрунтованого завищення. Одеса, звісно, не є найдешевшим містом України, але в межах держави ціни на ліки у нас доволі адекватні. Усі наші аптеки також працюють за державними програмами – зокрема, «Доступні ліки» та іншими ініціативами НСЗУ, що робить ліки доступнішими для населення.

Не можна забувати й про логістику: через війну порт працює у скороченому режимі, поставки затримуються, це прямо впливає на собівартість ліків та на наявність препаратів у регіоні. Тому ціни – це результат складної системи взаємопов’язаних факторів, а не лише рішення аптек. Ми постійно працюємо над тим, щоб ліки залишалися доступними, а контроль був прозорим і ефективним.

Моральне навантаження, натхнення, баланс

– Як ви справляєтеся з емоційним навантаженням і що вас мотивує рухатись далі?

– Насамперед, я розумію, що живу у такому ритмі не я одна – вся команда та багато моїх колег проходять через ті ж випробування. Для мене дуже важлива сім’я: коли приходиш додому, потрібен простір, де можна відпочити, розслабитися та відновити сили. Мої діти вже дорослі і живуть окремо, але ми підтримуємо теплі стосунки. Звісно, основне навантаження лягає на чоловіка, тож йому доводиться «терпіти» моє постійне поривання вперед.

Я щиро люблю свою роботу, свій шалений ритм життя. По природі я лідерка і не хочу  залишатися осторонь. Постійне навчання і професійний розвиток для мене – це не лише підвищення компетенції, а й джерело моральної та інтелектуальної підтримки. У мене багато дипломів у різних напрямках, маю наукову ступінь доктора філософії зі спеціальності «менеджмент», і нині я здобуваю звання магістра з громадського здоров’я, бо вірю, що знання дають наснагу ефективно допомагати людям.

Мене мотивує усвідомлення того, що наша діяльність реально впливає на життя та здоров’я людей. Кожна правильна дія, кожна консультація, кожен контрольований процес – це маленький внесок у безпеку і добробут суспільства. Саме це надихає мене навіть у найскладніші дні.

Компетентно – про Держлікслужбу  

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області має широкий спектр роботи. Як наголошувала в інтерв’ю її очільниця Валерія Валеріївна Ляшенко-Щербакова, надзвичайно важливою є гарна комунікація і співпраця з бізнесом та іншими інстанціями. Саме тому ми поцікавилися у представників фармацевтичного підприємництва та наукової спільноти, наскільки ефективним і зрозумілим є для них цей діалог.

Алла Ліпкіна, директор ПРАТ «АМ «ФАРМАЦІЯ»

– Ми дуже плідно та ефективно комунікуємо з Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області. Тут працюють професійно і з відповідальністю: контроль за якістю ліків та дотриманням законодавства дійсно відчувається. І для нас  як для аптечної мережі це дуже важливо. Приємно, що співробітники завжди відкриті до спілкування, готові пояснити складні моменти та допомогти розібратися в нюансах.

Комунікація зі службою зрозуміла й зручна: ми отримуємо чіткі роз’яснення та завжди можемо розраховувати на зворотний зв’язок. Якщо говорити про покращення, то ми б хотіли бачити більше можливостей для онлайн-взаємодії: електронні сервіси, подання документів та консультації через цифрові канали значно спростили б роботу і для бізнесу, і для самої служби. У цілому ми вдячні за співпрацю і можемо сказати, що відчуваємо підтримку з боку її очільниці – Валерії Валеріївни, яка допомагає нам працювати якісно та відповідально.

Олександр Лубяніков, директор ТОВ «ОРІС ФАРМ»

– Роботу служби вважаю дуже ефективною. Нас як суб’єкт господарювання завжди своєчасно інформують про новини у законодавстві, заборону обігу лікарських засобів або серій, що не допускаються до реалізації, консультують з питань ліцензування, персоналу, інклюзивності. Співробітники завжди на зв’язку й на будь-яке запитання надають повну відповідь з витягами із законодавства або нормативно-правової бази. Також хочу зазначити, що Валерія Валеріївна зберегла та підтримує свій колектив, а це — безцінний ресурс служби. Комунікація зі службою – на високому рівні. У будь-який момент можна поставити запитання, що цікавить, приїхати на зустріч. Валерія Валеріївна організувала роботу служби як органу, який спочатку допомагає, а вже потім контролює.

Павло Шандра, засновник мережі аптек «Сітімед»

– За останні кілька років взаємодія між регіональним бізнесом і Державною службою з лікарських засобів в Одеській області помітно покращилася. Регулярно проводяться семінари для лінійного персоналу, а для власників і керівників – круглі столи. На таких зустрічах я познайомився з керівниками інших мереж, і це для мене дуже цінно. Фармацевтична сфера критично важлива для здоров’я громадян, тож регулювання необхідне. Водночас, щоб економіка країни під час великої війни та в післявоєнний період розвивалася і забезпечувала добробут громадян, на мою думку, потрібна суттєва дерегуляція. Розумію, що це компетенція центральних органів влади; на місцях ми можемо лише підсвічувати чутливі питання.

Комунікація зі службою в Одеській області є зрозумілою; додаткових побажань щодо її покращення не маю. Водночас маю звернення до центральних органів влади: важливо дивитися на проблеми «очима бізнесу». Наприклад, участь аптечних мереж у програмі медичних гарантій «Доступні ліки» – питання водночас чутливе й важливе. Попри це, чимало мереж працюють у ній не надто активно, а участь фактично закріплена як обов’язкова вимога в ліцензійних умовах.

Михайло Мішин, генерал-майор Збройних Сил України

– Я все життя був військовим, а після виходу на пенсію працював у службі безпеки фармацевтичної компанії. Саме тоді познайомився з Валерією Валеріївною, яка очолювала велику компанію з колективом у понад тисячу людей.Скажу прямо: вона – керівник-професіонал, вимоглива, дисциплінована, а водночас – уважна й відкрита. Усі завдання були чіткими та зрозумілими, робота організована на високому рівні, з повагою до людей. Часто доводилося працювати у складних умовах, але результат завжди був відчутним. Ми й досі підтримуємо спілкування. Це одне з найцінніших знайомств у моєму житті – не лише у фармбізнесі, а й загалом.

Анна Башли, директорка мережі аптек «АКС»

– Держлікслужба завжди працює ефективно, професійно, відповідально та цілеспрямовано. Завдяки високому рівню професіоналізму та багатому досвіду її керівника Валерії Ляшенко-Щербакової, ми маємо безліч прикладів, коли питання, що належать до компетенції Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області, вирішуються справді на високому рівні. Як суб’єкти господарювання – ліцензіати ми щиро вдячні за постійну підтримку, змістовні консультації та допомогу у роз’ясненні законодавчих норм, які регулюють фармацевтичну галузь.

Ліана Унгурян, професор, декан медико-фармацевтичного факультету ОНМедУ, доктор фармацевтичних наук

– Роботу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області можна оцінити як ефективну та системну, зважаючи на її тісний взаємозв’язок з фармацевтичною освітою та практикою.

Контрольно-наглядова діяльність Держлікслужби має безпосередній вплив на підготовку майбутніх фармацевтів. У навчальному процесі активно використовуються нормативно-правові документи, якими керується Служба, результати перевірок аптечних закладів, приклади виявлених порушень і, що особливо важливо, – позитивний досвід застосування належних практик. Це дозволяє здобувачам сформувати реалістичне розуміння стандартів GMP, GDP, GPP та інших регуляторних вимог, які визначають якість і безпеку обігу лікарських засобів. Таким чином, Держлікслужба виконує не лише функцію контролю у фармацевтичному секторі, а й виступає важливим партнером у сфері професійної освіти, сприяючи підготовці компетентних фахівців для системи охорони здоров’я.

Комунікація між закладом вищої освіти та Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області є прозорою, конструктивною та регулярною. Підписаний Меморандум про співпрацю між Одеським національним медичним університетом та Держлікслужбою забезпечує здобувачам можливість отримувати  додаткові теоретичні знання та практичні навички. Зокрема здобувачі беруть участь  у виробничій  практиці на базі лабораторії з контролю якості лікарських засобів та медичної продукції служби, що дозволяє їм оволодіти первинним досвідом роботи в реальних умовах. Служба також надає методичну допомогу, сприяє  організації виробничої практики здобувачами на фармацевтичних підприємствах, проводить консультації з питань ліцензування, зберігання та використанням контрольованих речовин.

Начальниця служби в Одеській області Валерія Ляшенко-Щербакова бере участь у роботі випускної екзаменаційної комісії та здійснює експертизу освітньо-професійних програм за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». Крім того, представники Держлікслужби проводять гостьові лекції, беруть участь у науково-практичних заходах і круглих столах, долучаються до обговорення актуальних дослідницьких тем. Це дозволяє інтегрувати практичний досвід у навчальний процес і робити освіту більш орієнтованою на сучасні потреби фармацевтичного ринку. Важливо й те, що фахівці Служби демонструють високий рівень професіоналізму, відкритість до діалогу та готовність до співпраці в питаннях, пов’язаних з новими моделями атестації та безперервного професійного розвитку фармацевтичних кадрів.

 

Автор: Марина Жигалюк
Фото: Олег Владимирський, особистий архів