На думку Зеленського, така «зброя» не зможе діяти у суспільстві постійно, але на період воєнного стану це може значною мірою допомогти державі. Так, втілити або ні президентську ідею у життя парламент має вже цього тижня. Однак чи вдала це ідея? Ми запитали у керуючого партнера юридичної компанії Legal Partner Олександра Рябця.

— Прирівнення корупційних злочинів до державної зради насправді майже не має сенсу з точки зору покарання. Адже в обох випадках покарання передбачує конфіскацію майна та великі санкції. Саме тому ця ініціатива виглядає досить популістично, бо немає випадків, коли б посилення покарання перемогло злочинність. Корупційні злочини мають не менш суворі покарання, ніж державна зрада, за умови, що розслідування будуть доведені до кінця. Тож якщо розглядати президентську пропозицію з цього боку, сенсу вона не має. Якщо влада вважає, що покарання для корупціонерів занадто маленьке, достатньо було б збільшити його терміни. 

До того ж важливим фактором є те, що корупційні злочини розслідуються такими органами як НАБУ та САП. Вони є максимально незалежними, мають щільну співпрацю з західними партнерами і фактично не підпорядковуються президенту. А якщо ж йде мова про державну зраду, цей злочин розслідується Службою безпеки України, яка підпорядкована владі. Виникає цілком логічне питання: чи не хоче таким чином офіс контролювати деякі розслідування?

На мою думку, на сьогоднішній день немає потреби посилювати санкції, знову вносити зміни у законодавство та прирівнювати одну статтю до іншої. Головне те, щоб правоохоронні органи підходили до своєї роботи сумлінно та чесно, а влада відповідно реагувала на їх запити, що виникають в ході розслідувань.