21 лютого — Міжнародний день рідної мови. Ця дата, встановлена ЮНЕСКО, можливо, не відзначається так гучно, як державні свята, але вона має фундаментальне значення для народів, чиї мови опинилися під загрозою зникнення. Мову легко втратити, якщо вона перестане звучати в розмовах, книгах та історіях.
Саме в цей день у київській книгарні «Сенс» відбулася надзвичайно важлива подія — презентація проєкту «Переклад як шанс: 11 книг мов під загрозою». Ця ініціатива стала можливою за підтримки House of Europe — програми, що фінансується Європейським Союзом. Захід був присвячений мовам корінних народів та національних спільнот України, які сьогодні потребують нашого особливого захисту. Участь у заході взяв відомий громадський діяч і меценат Михайло Поживанов.
– Мені було щиро приємно відвідати цей захід на запрошення моїх друзів, які є безпосередніми учасниками цих проєктів, – говорить пан Михайло. – У різні роки я допомагав Василю Куйбіді та Василю Степаненку у підготовці та виданні двомовних художніх книг, тому мені особливо відгукується їхня нинішня робота над збереженням мовної спадщини.
Видавництво «АртЕк» (Надія та Сергій Поночовні) спільно з Федерацією грецьких товариств України представили двомовне видання «Казки греків Надазов’я». Перекладач Василь Степаненко виконав колосальну роботу, щоб ми могли почути мудрість румейських сіл Надазов’я як мовою оригіналу, так і українською. Це живий зв’язок поколінь, який тепер батьки зможуть передати своїм дітям.
Справжнім відкриттям стала і книга «Гагаузи Приазов’я», випущена Видавничим домом «Букрек». Це унікальне зібрання фольклорних матеріалів, зібраних під час експедицій на Запоріжжі. Василь Куйбіда став одним із перекладачів та редактором цієї збірки, куди увійшли обряди, легенди та пісні гагаузів Приазов’я. Це безцінний матеріал для розуміння того, наскільки багатогранною є наша країна.
Кожен із представлених одинадцяти проєктів має свою унікальну історію видання. Наприклад, переклад книги «Ukraїner. Країна зсередини» кримськотатарською мовою став справжнім викликом. Як виявилося, знайти фахівців, здатних перекласти текст з української на кримськотатарську, було значно важче, ніж навпаки. Це ще раз підкреслює, наскільки гостро стоїть питання підготовки носіїв та знавців цих мов сьогодні. Серед інших видань — книжки з перекладами з їдишу, білоруської, караїмської, на кримськотатарську. Усі вони доводять: підтримка перекладу — це підтримка життя мови.
– Сьогодні дев’ять мов національних спільнот України перебувають у зоні ризику, – наголошує Михайло Поживанов. – Століття імперського тиску, репресій, а тепер ще й повномасштабна війна та окупація територій роблять свою руйнівну справу. Але я вірю: поки мовою пишуться книги та розповідаються казки — народ живе. Щиро дякую організаторам, перекладачам, видавцям і всім дотичним за професійну, натхненну, таку складну, але надзвичайно важливу роботу. Підтримка мовного та культурного розмаїття — це не про минуле. Це про наше майбутнє.
Загалом під час презентації було представлено такі книжки: «Ukraїner. Країна зсередини» — переклад на кримськотатарську, «Гагаузи Приазов’я» — переклад з гагаузької; «Казки греків Надазов’я» — переклад з румейської; Олена Соболєва. «Кримськотатарська кухня» — переклад на кримськотатарську; Йосиф Опатошу. «У польських лісах» — переклад з їдишу; Дер Ністер. «Маріння» — переклад з їдишу; Альгєрд Бахаревіч. «Діти Аліндарка» — переклад з білоруської; Наталі Місюк. «Паралельне життя безпритульних котів» — переклад на кримськотатарську; Антологія «Склала я всі букви власною рукою. Десять їдишських поеток» — переклад з їдишу; «Три зорі. Вибрані твори волинських караїмів» — переклад з караїмської; Алесь Плотка. «СОЖ» — переклад з білоруської.
