Поки одні місяцями сидять у бліндажах і рахують ротації, інші творчо вирішують, що систему можна перехитрити. Не на полі бою — у копіцентрі. Не зі зброєю — з ламінатором і принтером.

Саме так почалася історія, яка 11 вересня 2025 року закінчилася вироком Приморського районного суду Одеси.

Хто він і що вирішив продавати

За матеріалами суду, фігурант справи — одесит, працівник копіювального центру. Людина без форми, без погона, без фронту за плечима. Але з доступом до поліграфічної техніки — і з чітким розумінням, чого бояться ті, хто хоче уникнути мобілізації.

Він обрав просту нішу: фальшиві посвідчення «співробітника СБУ». Документ, який у воєнний час на вигляд як універсальний пропуск: блокпости, перевірки, «питань не буде». Ціна питання — 700 доларів США за штуку.

Як працювала схема: без ідеології, зате з прайсом

20 березня 2025 року. Центр Одеси, вулиця Троїцька. Звичайна зустріч біля будинку — без пафосу, без зайвих слів.

— $700 за посвідчення, $200 — аванс.

— Флешка зі сканами паспорта, ІПН і фото — сюди.

Ніякої контрактної бюрократії. Ніяких сумнівів. Просто послуга.

Далі — робота в копіцентрі: друк, оформлення, підготовка документу, який не видавався і не міг видаватися жодним державним органом.

22 березня — передача готового «посвідчення» і отримання решти грошей. Кілька хвилин у машині, коротка розмова — і ще один клієнт із папірцем, який мав допомогти обійти мобілізаційні процедури.

А потім — апетит росте.

Масштабування: «давай одразу на компанію»

Слідство встановило: після першої угоди обвинувачений домовляється про виготовлення ще п’яти посвідчень. Фактично — пакетна пропозиція для групи військовозобов’язаних. Це вже не випадковий епізод. Це — системна схема сприяння ухиленню від мобілізації.

2 квітня 2025 року, одразу після передачі чергової партії підробок, усе закінчується. Злочинну діяльність припиняють співробітники СБУ в Одеській області. Слідство зафіксувало: жодне з цих посвідчень не є справжнім, а люди, на яких їх виготовили, не мають жодного стосунку до Служби безпеки України.

Зовсім не паперовий удар по обороні

У цій історії важливо зрозуміти не лише ЯК, а ПРОТИ КОГО це було зроблено. Військовослужбовці, які там служать, — дуже часто це люди, що вже були на фронті, зазнали поранень або контузії й продовжили службу в тилу. Їхня робота — одна з ключових в системі оборони — облік, комплектування, оповіщення, ротації, підтримка боєздатності частин.

Коли хтось продає липове посвідчення СБУ, щоб пройти блокпост і зникнути з поля зору ТЦ — це не побутова афера. Це мінус люди на фронті. Це дірка в мобілізаційному контурі. Це удар по обороноздатності.

Юридична точка: держава дала оцінку

Суд кваліфікував дії обвинуваченого чітко і без альтернатив: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та підроблення та збут офіційних документів.

Вирок: 5 років позбавлення волі, із звільненням від відбування з випробуванням на 3 роки. Умовно — ще не означає без наслідків. Будь-яке порушення умов — і строк стає реальним.

У війни немає нейтральних професій і сірих схем. Коли тил починає обслуговувати ухилення — він працює проти фронту. Коли хтось допомагає уникнути мобілізації — він підриває національну безпеку. Це не тільки питання сумнівного заробітку. Це — пряма причинно-наслідкова логіка війни: зрив мобілізації — це робота на ворога.

І держава чітко дає зрозуміти: за це буде вирок.