На тлі глобальної кліматичної кризи Китай за останні десятиліття став провідним гравцем у сфері зелених технологій, виробляючі сонячні батареї, вітрові турбіни, акумулятори, електромобілі, системи зберігання енергії та ін. Наприклад, за даними Міжнародного енергетичного агентства, Китай виробляє понад 80% світового обсягу сонячних панелей, близько 60% вітрових турбін та 60% електромобілів та акумуляторів.
Що ж стало причиною розвитку зелених технологій у КНР?
Китай, як країна, що розвивається, демонструє фантастичні темпи економічного зростання й перетворюється на новий центр впливу у світі. Однак, ціна, яку китайці платять за таке зростання, на думку багатьох експертів, є дуже високою. Небачені раніше темпи економічного зростання спричинили й небачене навантаження на природне довкілля та масу екологічних проблем. Енергетика Китаю більшою мірою базується на вугільних електростанціях, робота яких спричиняє значне забруднення повітря. Тож для боротьби з несприятливими екологічними явищами було запроваджено політику розвитку сфери зелених технологій.
Світові прогнози щодо впливу Китаю екологію
Згідно доповіді Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу, зараз КНР знаходиться на шляху до того, щоб стати провідним міжнародним інвестором у відновлювальну енергетику.
«У міру того, як глобальний перехід на відновлювані джерела енергії набирає обертів, а технології акумуляторів і електромобілів вдосконалюються, Китай ставить для себе завдання домінувати в цих секторах в глобальному масштабі, в найближчі десятиліття»,- пояснює аналітик енергетичних фінансів Коннор Чанг.
Рекордні витрати Китаю – понад $ 44 млрд на міжнародні проєкти, пов’язані з відновлювальною енергетикою. Зараз діє китайський проект «Один пояс, один шлях», що стимулює інвестиції в інфраструктуру вздовж стародавніх торгових шляхів і веде до випереджаючого зростання країни. Зокрема з Китаю експортували сонячних панелей і обладнання на $ 8 млрд, тим самим випередивши США і Німеччину з експорту екологічно чистих товарів і послуг.
«Це дозволяє Китаю й надалі проектувати себе в світовому масштабі як відповідальну велику державу, при вирішенні своїх внутрішніх проблем із забруднення повітря, і світового лідера зі створення потенціалу в нових енергетичних ринках», зазначає енергетичний аналітик Кайра Рахеджа.
Розгортання нової торгової війни через екологічно чисті технології
Сполучені Штати Америки і Євросоюз побоюються, що їхні зелені галузі опинилися під загрозою через політику субсидування в Китаї, і тому вони попередили, що відреагують обмеженням імпорту. Китай, зі свого боку, подав скаргу до Світової організації торгівлі на дискримінаційні заходи проти китайської продукції у найважливішому кліматичному законі, підписаному експрезидентом США Джо Бадейном: «Про зниження інфляції». Наразі розмір приросту китайських потужностей сонячної енергетики за один тільки 2024 рік виявився вищим за розміри всієї встановленої потужності сонячної енергетики в США. Цим інвестиціям сприяла ціла серія державних рішень, ухвалених на загальнонаціональному, провінційному та муніципальному рівнях, які допомогли китайським фірмам швидко навчитися і вийти в лідери на своїх ринках.
На сьогодні саме завдяки зеленій промисловій політиці Китаю було досягнуто низки найважливіших успіхів у боротьбі зі зміною клімату. Через те, що китайські виробники розширювали потужності, прагнучи потиснути плоди економіки масштабу, ціни на енергію з відновлюваних джерел різко знизилися. Протягом десяти років ціни впали на 80% для сонячної енергії, на 73% для енергії офшорних вітрогенераторів, на 57% для енергії наземних вітрогенераторів і на 80% для енергії з акумуляторів. Саме ці успіхи лежать в основі оптимістичної думки, що зароджується в кліматичних колах, що, можливо, ми зможемо утримати глобальне потепління в розумних межах. Державні стимули, приватні інвестиції та швидка здатність до навчання виявилися дійсно дуже сильною комбінацією.
США ж приступила до реалізації власної версії китайської зеленої промислової політики. Цим законом виділяються сотні мільярдів доларів на субсидування переходу до поновлюваних джерел енергії та зеленої економіки. Хоча частина податкових пільг справді ставить у вигідніше становище вітчизняних виробників на шкоду імпорту (або ж вони доступні лише в разі дотримання суворих вимог щодо походження компонентів), ці недоліки слід розглядати в контексті політичних компромісів, які виявилися необхідними для схвалення закону Конгресом. І, напевно, це невелика ціна за закон, сприйнятий багатьма аналітиками як найважливіший прорив у кліматичній політиці.
Хоча розширення зеленого ринку, де домінує Китай, є важливим кроком для зниження вуглецевого сліду, це також посилює навантаження на мінеральні ресурси Центральної Азії, де видобуток корисних копалин загрожує здоров’ю місцевого населення та довкіллю.
Автор: Чабала Уляна
