Відомий політик і громадський діяч, депутат ВР чотирьох скликань Михайло Поживанов звертається до дуже наболілої теми нашого сьогодення – корупції, зокрема і в сфері забезпечення Збройних Сил України. Поштовхом до таких роздумів стала публікація у виданні The New York Times великої статті під промовистою назвою «Where is the money? Military graft becomes a headache for Ukraine», тобто «Де гроші? Хабарництво у військовій сфері стає головним болем для України».
– Оскільки розстріли топ-посадовців, які практикують у Китаї, – це явно не наш метод, логічно боротися з корупцією законодавчим шляхом, – зазначає Михайло Поживанов. – Принаймні, кращого у демократичному світі не придумано. Тим часом Україна відкладає відкриття реєстру олігархів до кращих часів, а саме до Перемоги. Натомість ухвалює пожиттєвий фінмоніторинг ПЕПів – політично значущих персон. До того ж, розширює їхній перелік: тепер ПЕПи – це УСІ депутати та держпосадовці, починаючи з 1991 року. Вони тепер до кінця своїх днів будуть звітувати перед нотаріусами, адвокатами, банками тощо. Недолугий закон проголосовано, бо такою є вимога Єврокомісії. Схоже, що керуватися власними резонами українські законотворці просто не здатні, тому, зокрема, й провалили реєстр олігархів. А на Заході вельми несхвально відгукуються про українську корупцію, яка продовжує квітнути: саме з огляду іноземних ЗМІ й я починаю свою статтю, яку рекомендую вашій увазі.
Читайте статтю Михайла Поживанова на сайті LB за посиланням.
